Чому солом'яний будинок не рекомендують штукатурити цементною штукатуркою?

Насправді солома має чудову адгезію, тож оштукатурити її можна практично будь-яким складом — він однаково добре наноситься і тримається.

Однак сьогодні ми розглянемо основні типи штукатурки для солом'яного будинку: цементну, вапняну (а також цементно-вапняну) і глиняну.

«AI-візуалізація процесу. Не фотографія реального об'єкта Eco-Bud».

Дехто помилково вважає, що глина недостатньо міцна для солом'яного будинку, і, щоб зміцнити стіни, вирішує оштукатурити будинок цементною штукатуркою.

І начебто все добре: будинок надійно захищений від зовнішніх впливів. Та в чому ж небезпека?

Річ у тім, що глиняна, як і вапняна, штукатурка добре пропускає водяну пару назовні й не затримує вологу надовго всередині стіни. Для порівняння: випробуваний зразок штукатурки складу цемент:пісок 1:3 завтовшки 43,5 мм показав паропроникність 0,68 US perm — за даними більш раннього дослідження Straube (2000), які наводить звіт Straube (2003). Така цементно-піщана штукатурка, за оцінкою звіту, поводиться майже як пароізоляція.

Щоб точніше пояснити цю різницю, правильніше говорити не про побутову «гідрофільність», а про паропроникність матеріалу — його здатність пропускати водяну пару. У глини та вапна вона висока; у випробуваних цементно-піщаних складів — значно нижча. Пористі мінеральні штукатурки загалом здатні тимчасово утримувати в собі частину вологи і поступово віддавати її в міру висихання (так звана гігроскопічна буферизація), але ключова відмінність між складами — саме в паропроникності.

Чим це загрожує на практиці? Якщо пара, що надходить зсередини або ззовні будинку, не може вільно пройти крізь штукатурку назовні, вона конденсується і затримується саме в соломі. Намокла солома з часом вкривається цвіллю, грибком і врешті-решт може почати гнити.

Тепер друге питання: звідки в стіні взагалі може взятися волога, якщо вона надійно оштукатурена?

Водяна пара рухається шляхом дифузії від ділянок із вищим парціальним тиском водяної пари до ділянок із нижчим. Напрямок цього руху залежить від температури та вологості з обох боків стіни і може змінюватися протягом року. Душ, приготування їжі, рослини та дихання людей підвищують вологовміст повітря всередині приміщення; за відповідної різниці парціальних тисків це може створювати потік водяної пари з приміщення в стіну.

Якщо стіна оштукатурена глиною або вапном, завдяки високій паропроникності такої штукатурки у вологи залишається можливість поступово виходити назовні в міру висихання стіни.

«AI-візуалізація процесу. Не фотографія реального об'єкта Eco-Bud».

Низька паропроникність оздоблювального шару може обмежувати висихання стіни. Ризик залежить від складу й товщини штукатурки, джерел зволоження, клімату та всієї конструкції стіни.

Важливо враховувати й умови експлуатації будинку. У вологому кліматі або за сильного косого дощу ризик накопичення вологи в стіні вищий, і значення паропроникності штукатурки стає особливо критичним. У сухому й спекотному кліматі той самий цементний шар може поводитися інакше. Відіграє роль і конструкція стіни загалом, але це не означає, що пароізоляційний шар або вентиляційний зазор обов'язкові для будь-якої солом'яної стіни — набір рішень залежить від конкретного клімату та проєкту. Звиси даху, що захищають стіни від прямого дощу, зазвичай корисні в більшості випадків.

Окремо варто зазначити: додавання вапна до цементної штукатурки помітно підвищує її паропроникність — навіть невелика добавка здатна суттєво поліпшити здатність штукатурки «дихати». Тому чистий цементний склад і цементно-вапняний склад за своїми властивостями для солом'яного будинку суттєво різняться.

«AI-візуалізація процесу. Не фотографія реального об'єкта Eco-Bud».

Висновок можна зробити такий: через особливості паропроникності солом'яні стіни не рекомендується штукатурити складами на основі чистого цементу — згодом це може призвести до накопичення вологи та гниття соломи.

Водночас глиняна, як і вапняна, штукатурка залишається здоровішим, доступнішим і простішим у роботі рішенням, яке надійно захищає солом'яні стіни від руйнівної дії вологи — за умови, що решта конструкції стіни та кліматичні умови теж враховані правильно.

Джерело технічних даних про паропроникність: Straube, J. «Moisture Properties of Plaster and Stucco for Strawbale Buildings» (Ecological Building Network, 2003). Повний звіт (PDF).